Гопники-собаки

Досить часто я спостерігаю за холіворами між захисниками тварин і тими, хто проти бродячих собак на вулицях сучасного міста. Зазвичай обидві сторони висловлюють раціональні, але протилежні думки.
Це питання дуже складне, і кожен має свою правду. Захисники тварин – свою, противники – свою, собаки – свою.

Я проти бродячих собак на вулицях. Вони мене лякають. Іноді кидаються, гавкають, показують мені свої гострі ікла. Іноді мені доводиться обходити цілий квартал, тому що я боюся пройти повз зграю собак. А коли я їду на велосипеді – майже кожного дня за мною женеться бодай одна тварюка.

Захисники тварин, прочитавши мої подібні вислови, одразу додають мене у чорний список і кажуть, що я ненавиджу тварин і взагалі таким, як я, немає місця в цивілізованому суспільстві.

Я з цим не згоден. Поясню.

Я люблю людей. Добрих людей, які поважають інших, підтримують чистоту в рідному місті, працюють, сплачують податки і таке інше. В той самий час я не люблю гопників, які б’ють інших людей, віджимають гроші й телефони, розмальовують і розбивають зупинки і взагалі ведуть антисоціальний спосіб свого нікчемного життя. Але гопники – представники людства, і з таким самим успіхом захисники тварин можуть додати мене в список людей, які ненавидять інших людей. Але ж це не так.

Я люблю тварин. У мене вдома є рибки, раніше були хом’яки і коти. До собак, яких люди вигулюють на повідку і прибирають за ними какахи, я ставлюсь добре. А от собаки, які не дають мені спокійно пройти, або проїхати вулицею, викликають у мене ті самі відчуття, що й гопники.

Так, іноді агресивну поведінку бродячих собак можна пояснити їхнім становищем – є люди, які б’ють їх, відстрілюють, або труять. Я проти таких дій. Але якщо ми виправдовуємо агресію собак, пропоную виправдовувати і гопників. У тебе ввечері віджали телефон і натовкли пику? Це просто через те, що батьки гопника в дитинстві впустили його з підвіконня головою донизу, а зараз йому бракує грошей на бухло і ширку, тому твій гаманець і телефон йому потрібні більше, ніж тобі. Щось не сходиться, еге ж? Розум проти виправдання таких дій.

Віджимати телефони – це погано, і за це існує кримінальна відповідальність. Нападати на перехожих і кусати їх за штани – так само погано, але собаки відповідальності не мають, бо вони собаки.

Деякі захисники тварин кажуть, що я маю подружитись із собакою, яка на мене гавкає – наприклад, пригостити її чимось смачним. Але чомусь ці люди носять в кишені газові балончики і електрошокери, а не пиво і цигарки, щоб подружитись із випадковим гопником. А при зустрічі з таким – ще й поліцію викликають.

Я, як і всі нормальні люди, хочу спокійно ходити вулицями рідного міста. Щоб мене не чіпали ані зграї агресивних собак, ані п’яне бидло в спортивних штанях і лакових черевиках з довгим носом.

Обидві сторони собачого конфлікту пропонують способи його вирішення. Але жодна з цих сторін не може нічого вдіяти, бо завжди є якісь перепони: то закон забороняє відстрілювати собак, то грошей на центр захисту тварин немає.

Так і живемо: собачимось один з одним, розв’язуючи холівори в соцмережах, а бродячі собаки продовжують розмножуватись і докучати перехожим.

Цікаві статті:

Залишити відповідь

Авторизуватись через: