Велосипед і проспект

Зазвичай я складаю маршрут руху на велосипеді по вулицям з мінімальним трафіком. По-перше, у мене не так багато досвіду – це мій перший сезон на велосипеді. По-друге, раніше мені було страшно їхати в одному потоці з маршрутками. Мені чомусь завжди здавалось, що варто мені виїхати на проспект, маршрутки одразу затиснуть мене між собою и перемелють в фарш.

Днями я вирішив побороти страх і провести експеримент, тим самим з’ясувати, чи можна безпечно пересуватись велосипедом по головній магістралі Миколаєва – пр. Леніна.
Для тих, хто не знає про що мова. В Миколаєві поки що немає велодоріжок. Проспект Леніна – головна магістраль Миколаєва, завдовжки близько 6 км. Має по три смуги руху в кожному напрямку, розділені бульваром. По цій вулиці проходять три маршрути тролейбусів, декілька маршрутів автобусів і незліченна кількість маршруток.

Кілька днів поспіль я виїжджав на проспект у час пік, коли концертрація маршруток, тролейбусів, таксі й інших авто була максимальною.

До яких висновків я дійшов.

1. На дорозі треба бути впевненим у собі. Інші учасники дорожнього руху чекають від тебе, що ти будеш їхати прямо, а якщо треба буде змінити траєкторію руху – ти їх попередиш. Також вони чекають, що, рухаючись головною дорогою, ти будеш їхати, а не зупинятись перед перехрестям і пропускати тих, хто їде другорядною дорогою – тільки тому, що тобі сцикотно.

2. Більшість водіїв – адекватні і ведуть себе на дорозі нормально. Коли мені потрібно об’їхати маршрутку, яка стоїть на зупинці, я роблю це спокійно і ніхто з середнього ряду мене не підрізає – навіть інші маршрутчики й таксисти.
Ясна річ, що я завчасно сигналізую про свої маневри і стежу за ситуацією на дорозі не тільки попереду, а й позаду і збоку себе. Окрім того, мене дуже добре видно завдяки яскравому жилету зі світлоповертаючими стрічками.

3. Більшість велосипедистів, які траплялись на моєму шляху – бидло. Знак STOP, червоне світло, стоп-лінія – їм все по цимбалам.
Якщо велобидло і зупиняється на світлофорі, то робить це або на пішохідному переході, або за ним, практично виставляючи переднє колесо на перпендикулярну дорогу. Але частіше за все воно просто ігнорує червоне світло і перетинає перехрестя як йому заманеться.
Склалось таке враження, наче я один зупиняюсь на червоне світло перед стоп-лінією.

На нерегульованих перехрестях трапляються цікавіші ситуації. Велобидло їде по дорозі, на перехресті воно з’їжджає з дороги на пішохідний перехід, перетинає перехрестя як вело-пішо-бидло-хід, а потім знову повертається на дорогу. Так не можна робити! Подумайте і самостійно дайте відповідь – чому.

Окремо хочу відзначити велосипедистів, які намагаються просунутись між бордюром і авто, яке включило правий поворот. Я вже писав про це у своїй статті Хороший велосипедист – живий велосипедист. Не роби цього! В разі ДТП ти можеш довго доводити свою правоту. Але я вважаю, що краще бути живим і здоровим, ніж правим інвалідом. Пригальмуй, пропусти авто попереду себе, хай воно поверне, тільки після цього продовжуй рух.
Якщо авто рухалось позаду, а на повороті випередило тебе і почало повертати праворуч ( як ось тут: YouTube Video ) – це зовсім інша справа, водій такого авто заслуговує на доброго ляща.

А ще трапляються такі унікали, що їдуть по проспекту проти руху, назустріч транспорту, що рухається лівою смугою. Чим воно думає – загадка.
А потім всі кажуть: “Велосипедисти придурки, кидаються під колеса і т.д.”

Тож повернемось до основної теми статті.
Перед першим виїздом я вважав, що головною проблемою велосипедиста на проспекті є маршрутки і зухвалі водії. А виявилось, що основна і єдина проблема велосипедистів – порушення ними ПДР.

Найгірше – те, що ознаки велобидла притаманні не лише старим дядькам на шарпаках, але й молодим людям на дорогих велосипедах і в добрій екіпіровці.

Їздити на велосипеді по вулицям з інтенсивним рухом можна, нічого страшного в цьому нема. Треба лише думати головою і не робити дурниць.

Будь ласка, бережіть себе і не створюйте проблем іншим!

З кожним розшарюванням цієї статті в соц мережах, в Україні з’являється новий кілометр велодоріжок.

Цікаві статті:

2 thoughts on “Велосипед і проспект

  1. Ми не помічаємо тих, хто їде за правилами, але ж на очі попадають ті, хто постійно порушує ПДР та веде себе як бидло. Тому і враження таке, що бидлороверистів забагато більше, ніж нормальних.
    Доречі, водії автівок у Миколаєві більше бикують, порівняно з одеськими, це не тільки мої висновки, знайомі одесити таке кажуть.
    В мене була така ідея: зробити на одежі надпис: “Знаю ПДР”, можливо б водії авто сприймали б людину на ровері з таким надписом більш серьозно та більше б її поважвли. Але ж я регулярно порушую ПДР, поперед усе думаючи про те, щоб мої дії не заважали нікому. Для мене головними на дорозі є прості правила: не робити нічого зненацька, бути помітним для інших, грунтувати свою поведінку на ПДР та “не лізти поперед батька в пекло” — дуже просто і дуже надійно 🙂

  2. Кроме вышеперечисленного особенно раздражают велосипедисты, едущие по пешеходной зоне ингульского моста не сбавляя скорости. Для тех кто боится ехать по дороге есть вариант вести велосипед шагая пешком. Круче наверное только – ночной сюрприз без фонарей.
    В защиту велосообщества Николаева – многие всё же ездят не по встречке, в шлемах, со светоотражателями, с моячками в ночное время на велосипедах которые не звенят, так как смазаны (независимо от страны производителя).

Залишити відповідь

Авторизуватись через: